Міністерство освіти і науки України підготувало для науково-педагогічних працівників лист-роз’яснення щодо їх звітування про виконану роботу в період карантину.
До вашої уваги зміст листа-роз’яснення МОН України.
Щодо звітування про роботу науково-педагогічних працівників
Інформуємо, що Законом України від 30.03.2020 No 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», внесені зміни до статті 60 Кодексу законів про працю України, якими врегульовано запровадження гнучкого режиму робочого часу і дистанційної (надомної)роботи на підприємствах, в установах, організаціях. Пунктом другим наказу МОН від 16.03.2020 No 406 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19» закладам освіти було рекомендовано запроваджувати гнучкий (дистанційний) режим роботи працівників відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 року No 359. Керівник закладу освіти повинен забезпечити облік відпрацьованого робочого часу та контроль за трудовою дисципліною працівників у цьому режимі.
Планування роботи й звітування науково-педагогічними працівниками про її виконання може здійснюватися шляхом складання різних форм документів, передбачених положенням про організацію освітнього процесу чи іншими внутрішніми документами закладів вищої освіти. При цьому індивідуальний робочий план викладача використовується як основний звітний документ про виконання ним навчальної, наукової, методичної, організаційної та іншої запланованої роботи згідно з посадовою інструкцією, розподілом педагогічного навантаження, величиною ставки. Водночас застерігаємо керівників закладів освіти від надмірної бюрократизації цього процесу.
У разі потреби рекомендуємо внести зміни до індивідуальних робочих планів викладачів стосовно термінів виконання, переліку та обсягу завдань з метою чіткого відображення в них діяльності під час карантину, зокрема:
зміни в розкладі занять на період карантину;
виконання наукових досліджень і підготовки публікацій;
заходи професійного розвитку, як-от, опанування технологій дистанційного навчання;
додаткове розроблення методичного забезпечення дисциплін для дистанційного навчання;
проведення індивідуальних консультацій і додаткових контрольних заходів тощо.
Звертаємо увагу на необхідність фіксації викладачем у доступній формі виконання ним педагогічного навантаження – фактів проведення занять, подання завдань, їх перевірки, консультування, проведення поточного і підсумкового контролів.
У разі неможливості виконання в повному обсязі годин аудиторних занять рекомендуємо зараховувати замість них години роботи викладача зі студентами у формі індивідуальних занять або консультацій у синхронному режимі, забезпечивши при цьому:
доведення до студентів інформації про розклад таких занять або консультацій, що має бути складений із дотриманням загалом обсягу аудиторних годин із зазначенням каналів зв’язку;
належну фіксацію відпрацьованого в такий спосіб робочого часу.
Доступність викладача для студента, його присутність на віртуальному робочому місці у визначені години мають бути забезпечені. Аналогічний підхід рекомендуємо використовувати для звітування про виконання педагогічного навантаження науково-педагогічними працівниками, котрі працюють за сумісництвом і робота яких оплачується за фактично відпрацьовані години.
Розглядаючи проблему звітування щодо проведення різних видів занять в умовах дистанційного навчання, відзначимо, що навіть формат лекції не обмежує викладача лише презентацією певного обсягу теоретичного матеріалу і не виключає:
проведення опитування для активування раніше здобутих знань чи отримання зворотного зв’язку про попереднє опрацювання рекомендованого матеріалу, рівень розуміння поточного викладу;
застосування методів активного навчання, постановки завдань студентам, виконання яких є найкращим підтвердженням проведення заняття та його результативності.
При цьому в кожному конкретному випадку пропонуємо знайти збалансований підхід до бюджету часу здобувача освіти та застерігаємо від надмірної кількості завдань для студентів у формі письмових робіт.
Заповнення журналів груп та іншої документації в паперовій формі може здійснюватися після з завершення обмежувальних заходів. Водночас рекомендуємо запроваджувати електронні журнали, доступні для поточного моніторингу керівникам структурних підрозділів закладів вищої освіти.
Створенню належної мотивації до навчання сприяє чітке визначення на початку курсу та доведення до студентів критеріїв оцінювання залежно від виконаної студентом навчальної роботи.
Нагадуємо, що одним з елементів системи внутрішнього забезпечення якості, передбаченим Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ЕSG, 2015), є вивчення очікувань, потреб і рівня задоволеності студентів стосовно програми дисципліни, наявних навчальних ресурсів та отриманої від викладача підтримки.
Щодо питань захисту кваліфікаційних робіт, їх обсягу та змісту
З метою створення сприятливих умов для підготовки кваліфікаційних робіт (проєктів) пропонуємо максимально наблизити час проведення атестації здобувачів вищої освіти та ОКР молодшого спеціаліста до дати закінчення навчання. Звертаємо увагу, що питання якості кваліфікаційних робіт (проєктів) не є предметом компромісу. Водночас, враховуючи обмежений доступ до інформаційних ресурсів та матеріально-технічної бази в окремих випадках вважаємо припустимим звуження тематики кваліфікаційних робіт (проєктів), зокрема оптимізацію вимог до експериментальної частини кваліфікаційної роботи (проєкту) тощо.
Щодо проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту
Питання щодо організації та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для студентів медичних спеціальностей в 2020 році розглядається Міністерством охорони здоров’я України.
Щодо проведення урочистостей у зв’язку із закінченням навчального року
Масові заходи у зв’язку із закінченням навчального року пропонуємо не проводити.
За матеріалами листа Міністерства освіти і науки No 1/9-224 від 27 квітня 2020 року.